Мене звати Ірина Крошко. А далі моя візитівка.

Хочете бути щасливими ?!

Візьміть до уваги:

"Найбільшою перешкодою в житті людини є вона сама" - капрал армії США Тодд Лав, який має складну інвалідність.

(відео з Цензор.net від 25.02.2015р. о 12.23)

Мене звати Ірина Крошко. А далі моя візитівка.

Ви пробували коли-небудь стисло, парою слів описати себе і охарактеризувати рівень своєї значимості для інших? Так-так. Завжди хочеться виглядати краще, ніж ти є насправді. Але хочу вас заспокоїти, це не є обманом. Це є тою планкою, про досягнення якої ми мріємо. І це добре, коли ми трошки прикрашаємо себе в очах інших, бо потім намагаємось відповідати цій озвученій мрії.

Як не дивно, ми не вміємо себе хвалити, нас цьому не вчили. Разом з тим, я не заперечую, що серед нас є хвальки, і що це згубна риса характеру. Але, враховуючи те, що кількість невиправних хвальків не загрожує зникненню суспільному земному укладу, а інші можуть дізнатись про нас правду лише з наших вуст, то я своїх учнів вчу мистецтву правильно і в міру себе хвалити. А це для мене означає, що потрібно хвалити свої досягнення, які несуть користь всім людям і оточуючому середовищу.

За освітою я педагог і дизайнер. Але все ж таки спочатку я педагог, а потім ще трошечки і дизайнер. Життя мені подарувало радість зустріти багато достойних людей. Перед деякими з них, на жаль, я завинила і хочу зараз попросити вибачення. Особливо це стосується моїх учнів, у яких я по-молодості років та за браком педагогічного досвіду забирала на уроках іграшки, і деякі з них не повернула. До сих пір серце мені пече зламаний годинник, який би я хотіла при нагоді повернути моєму учневі, що вже став справжнім чоловіком. Хочу вибачитись перед шістьма хлопцями мого класу, у тому числі і моїм сином, які мали темперамент холериків, заважали проводити уроки і я їм двійки за поведінку ставила у журнал. Хочу вибачитись також перед Денисом, якого я поставила перед всім класом і насварила. Це я зараз розумію, що темперамент дитини – це не причина для покарання, а підстава і умова для персонального підходу до її навчання.

Спробуйте згадати щасливі миті вашого життя. Правда важко згадати? А обрАзи? А обрАзи ми носимо в серці все життя. Я хочу скинути з серця ці камені. Пробачте мені всі, кого я вільно або невільно образила.

Що би я сказала про себе такого, чого немає у біографічних даних?

Я вдячна своїм батькам за те, якою я є, і за те, що народилась інвалідом. За їхні вислови і настанови, які я зараз використовую як неоціненний життєвий досвід, здатний уберегти від помилок і болю. Це вони навчили мене любити і турбуватись про мою Землю, до якої я прив’язана невидимою пуповиною. За те, що вони змушували мене робити все найкращим способом, тому обидва дипломи я спромоглась отримати з відзнакою.

Я би прихилила небо і вистелила всеосяжною любов’ю шлях кожного, хто страждає душею і тілом за право жити і щастя незнайомих йому людей, або прийняв муки і поклав найдорожче – своє життя.

Я готова служити нашим дітям і хочу, щоб вони навчились цінувати кожну хвилину свого життя, відшукали і виконали власну місію на Землі.

Я хочу, що би ми не завдавали болю одне одному.

Разом з тим, я нетерпимо ставлюсь до зради, брехні і ліні та борюсь з паразитами, які знущаються над слабшими, принижують їхню гідність, знищують їхні досягнення, або за рахунок страждань інших намагаються задовольнити власні інтереси і таким чином покращити своє життя.

Ніколи не чекаю і не сподіваюсь, що за мене хтось зробить роботу. Намагаюсь добиватись всього сама. Завжди дію за Законами Божими та Конституцією України. Ніколи не платила хабарі і нещадно борюсь з хабарниками, які через це гальмують і намагаються дискредитувати та знищити мої досягнення!

І я завжди вимагаю від усіх діяти так, як би це зробив Бог.

Давайте одне до одного ставитись з Богом, з Миром, з Любов’ю і з Добром. 
Щоб зв'язатися зі мною, перейдіть за посиланням

• Крошко Ірина  (персональна сторінка на facebook.com)