POST 3. ПРОСТИЙ РЕЦЕПТ: ХОЧЕШ УКРАЇНУ ПОЗБАВИТИ КОРУПЦІЇ? НЕ ДАВАЙ І НЕ БЕРИ САМ!
А ви знаєте, що те, чим чиновник нас купляє, і так належить нам з вами?
У POST 2 я вже вам говорила, що ми самі дозволяємо чиновникам обмежувати наші свободи і самі сприяємо вчиненню ними злочинів. Бюджетні гроші, з яких видають зарплату бюджетникам, платять нам матеріальну допомогу, закупають для подачок гречку – все це оплачено грошима з наших з вами податків; приміщення, які нам чиновники надають в оренду для роботи, належать територальним громадам, тобто нам з вами; землі, на яких ми ставимо кіоск, намет, лоток для мізерних заробітків на утримання сім’ї, належать нам з вами – народу; будівлі, визначені ними для приватизації, теж належать територіальній громаді і лише вона може дозволити їх приватизовувати. Разом з тим ми кричимо, що нас обкрадають, і самі ж сприяємо цьому.
Ви взагалі відчуваєте іронію долі: з кишені кожного з нас, а значить з бюджету наших сімей, чиновники взяли встановлену законом таксу – податки, щоб забезпечити роботу держави, яка уповноважила їх управляти фінансами та майном народу. А, натомість, вони взялись управляти нами! І все через те, щоб ми не задавали дурних питань: чому левова частка з бюджету у вигляді відкактів наповнює кишені чиновників, чому не діють Конституція і закони України, чому з кожним днем стає все гірше?
І зверніть увагу, ми віддаємо державі кровно зароблені гроші, а призначені нею чиновники кладуть гроші, викрадені у нас, тобто шалені гроші, в свої кишені. Хотілося б знати точну цифру цих шалених грошей в бюджетах країни. І, враховуючи, що на вас і ваших дітей чиновники витрачатись не збираються, то невеличкі крохи-подачки ними передбачені для тих, хто обіцяє бути лояльним, закриє очі на їхні беззаконні вчинки, прикриє їхні махінації, тобто ручним громадським організаціям, окремим крикунам-бюджетникам, дивному післяреволюційному проплаченому новоутворенню – так званим народним охоронцям їхніх кишенькових інтересів.
Якщо нас так легко приручити обіцянкою чи подачкою, тоді признайтесь собі, я – раб чиновника. Якщо ж ви – людина принципова, тоді не просто задайте собі питання, як довго ми ще будемо дозволяти чиновникам мати українців за бидломасу, а й знайдіть на нього відповідь!
У POST 2 я вже вам говорила, що ми самі дозволяємо чиновникам обмежувати наші свободи і самі сприяємо вчиненню ними злочинів. Бюджетні гроші, з яких видають зарплату бюджетникам, платять нам матеріальну допомогу, закупають для подачок гречку – все це оплачено грошима з наших з вами податків; приміщення, які нам чиновники надають в оренду для роботи, належать територальним громадам, тобто нам з вами; землі, на яких ми ставимо кіоск, намет, лоток для мізерних заробітків на утримання сім’ї, належать нам з вами – народу; будівлі, визначені ними для приватизації, теж належать територіальній громаді і лише вона може дозволити їх приватизовувати. Разом з тим ми кричимо, що нас обкрадають, і самі ж сприяємо цьому.
Ви взагалі відчуваєте іронію долі: з кишені кожного з нас, а значить з бюджету наших сімей, чиновники взяли встановлену законом таксу – податки, щоб забезпечити роботу держави, яка уповноважила їх управляти фінансами та майном народу. А, натомість, вони взялись управляти нами! І все через те, щоб ми не задавали дурних питань: чому левова частка з бюджету у вигляді відкактів наповнює кишені чиновників, чому не діють Конституція і закони України, чому з кожним днем стає все гірше?
І зверніть увагу, ми віддаємо державі кровно зароблені гроші, а призначені нею чиновники кладуть гроші, викрадені у нас, тобто шалені гроші, в свої кишені. Хотілося б знати точну цифру цих шалених грошей в бюджетах країни. І, враховуючи, що на вас і ваших дітей чиновники витрачатись не збираються, то невеличкі крохи-подачки ними передбачені для тих, хто обіцяє бути лояльним, закриє очі на їхні беззаконні вчинки, прикриє їхні махінації, тобто ручним громадським організаціям, окремим крикунам-бюджетникам, дивному післяреволюційному проплаченому новоутворенню – так званим народним охоронцям їхніх кишенькових інтересів.
Якщо нас так легко приручити обіцянкою чи подачкою, тоді признайтесь собі, я – раб чиновника. Якщо ж ви – людина принципова, тоді не просто задайте собі питання, як довго ми ще будемо дозволяти чиновникам мати українців за бидломасу, а й знайдіть на нього відповідь!
Немає коментарів:
Дописати коментар
Ми відкриті до діалогу. Пишіть нам на
https://www.facebook.com/ipersonka